Історія України та світу

Причини Коліївщини розпочалися у 1711 році коли на Правобережну Україну знову повертаються поляки зі своїми законами, порядками, одразу після того як зайшли поляки, вони пообіцяли всім хто прибуде на територію Правобережної України буде надано різні пільги і саме тоді ринули селяни з Західної Волині, Полісся, Галичини та навіть прибували люди з Лівобережної України де вони на даних місцях залюднювали місцевість та засновували нові села на місці старих, також, окрім українців приїздили ще й поляки, але вони приймали українську мову, культуру, але єдине що вони не змінювали, так це релігію вони залишалися католиками. Варто також зазначити, що новоприбулі поселенці пам'ятали дуже чудово про те, що вони були вільними та пам'ятали гетьмана Богдана Хмельницького не через призму книг, а через призму історії, тому місцева шляхта почувалася неспокійно у цих регіонах.  Внаслідок чого, вороже налаштовані селяни не втрачали нагоди пошкодити шляхетське майно, підпалювали домівки...

Наша розповідь розпочинається з передумов до боїв. Наша розповідь розпочинається з приходу до влади у 1618 року османського султана Османа ІІ який одразу після приходу до влади почав готуватися до війни з Річчю Посполитою яка заважала у реалізації геополітичних амбіцій Порті щодо Європи. І вже у 1620 році Османська імперія розпочала війну між Річчю Посполитою та Османською імперією війна розпочалася на території Молдавського князівства, тоді урядові кола Речі Посполитої сподівалися що якщо вони здобудуть перемогу над турками то зможуть встановити союзницькі відносини з Молдавією, Валахією та Трансильванії і тоді польський уряд відіслав великого короного гетьмана Станіслава Жолкевського на боротьбу з військами турків. Однак ці сподівання не трапилися 19 вересня 1620 року османські війська сердара Іскандера-паші, бейлербея Сілістри, разом з кримськими татарами калги Шагін-Герая та підрозділами трансильванців, буджацьких татар і валахів у битві біля с. Цецора (Цуцора) розбили ...

Омелян Пріцак народився 7 квітня 1919 року у селі Луці щознаходиться на Львівщині на той момент село знаходилося у складі ЗУНР. У родині інженера-залізничника та військового УГА Йосипа Пріцака та домогосподарки Емілії. Коли Омеляну було 5 місяців від дня народження помер його батько як полонений у польському таборі у місті Брест-Литовськ (йому було всього 25 років). Мати Емілія після смерті чоловіка у 1920 році переїхала до Тернополя де вона одружилася вдруге на купця польського походження Павла Сарамагу вітчим попри те, що Омелян був йому не рідним сином любив його як рідного. Батьки вирішили що у Омеляна повинна бути лише тільки гарна доля, тому батьки відправляли його виключно до польских гімназій як згадував сам Пріцак він був кращим знавцем географії та історії на всю гімназії . До 14 років Омелян ріс як поляк він захоплювався польською романтичною літературою, особливо йому подобалася творчість Міцкевича але, його батьки в якості компромісу залишилися сповідувати грек...

З початку німецько-радянської війни місто Одеса опинилася під ударами союзних військ Гітлера а саме Румунією і вже у жовтні 1941 року Одесу зайняли румуни та проголосили на окупованих територіях Одеської, південної частини Вінницької та частини Миколаївської області так звану "Трансністрію" одразу після окупації до Одеси ще у серпні почали прибувати члени похідної групи ОУН (б) згодом до них приєдналися і представники ОУН (м).  --- Карта Трансністрії  --- Спочатку окупації румунами члени ОУН (б) розпорошилися по всій Одеській області утворюючи, місцеві, районі та регіональні осередки але до жовтня були утворені по всій області окрім Одеси, однак підпільники ОУН попали під репресії зі сторони німецьких та румунських військ деяким підпільникам вдалося сховатися та "залягти на дно" до покращення ситуації після закінчення боїв за Одесу було розгорнуто діяльність ОУН по Одещині в основному підпільники розповсюдилися по селам Голтського, Березівськ...

Першими українці з'явились на території сучасного Китаю вже під час просуванню росії на територію Китаю, так у 1689 році росія отримала право відкриття в Пекіні постійної православної духовної місії  серед яких було багато українців не тільки як персоналу, а ще й нерідко ініціаторів місій, були також серед українців і торговці та ті люди які працювали у Китаї.  Однак, масового характеру міграції це набуло наприкінці 19 ст. коли росіяни отримали в Китаї концесію для будівництва Східно-Китайської залізниці, багато народів бачили у будівництві даної залізниці, можливість заробити на життя і туди з'їхалося багато народів, в тому числі і українці, внаслідок побудови залізниці було побудовано для фахівців, адміністрації та обслуговуючого персоналу Східно-Китайської залізниці ціле окреме місто, місто Харбін де осідають українці. Після закінчення будівництва залізної дороги у 1903 році українці розсіялися трохи по Китаю, так, українці з'явились у містах Пекін, Тяньцзінь...