З початку німецько-радянської війни яка розпочалася 22 червня 1941 року німецька армія групи «Південь» на чолі з генерал-фельдмаршалом Гердом фон Рундштедтом виконувати свої обов'язки. Бої за на території Вінницької області розпочалися на початку липня а вже 7 липня, розпочалися бої за місто Могилів-Подільський місто брали як німці так і румуни бої за місто закінчилися 18 липня, в той самий день, розпочалися бої за Вінницю які закінчилися 19 липня а вже до кінця липня, німці окупували всю Вінницьку область.
Окрім німців, до Вінничині увійшли війська українського батальйону «Нахтігаль» яке очолював Роман Шухевич. Війська Шухевича вступили на територію Вінниччині у селі Юзвині 12 липня, після свого вступу вони певний час зупинилися у селі де вони почали виконувати настанову Проводу щодо організації націоналістичного підпілля у селі та навколишніх сіл де війська «Нахтігаль» стояли на простої. Велике враження юзвинівців та навколишніх сіл стало те, що відбулося служба божа яка була відправлена І. Гриньохом в супроводі батальйоного хору. Розчулені люди зносили церковні книги, майно, які були потай збережені після знищення радянською владою місцевого храму.
Вояки «Нахтігалю» на постої в с. Юзвині
---
Це стало першим осередком націоналістичного підпілля на території Вінницької області, однак через напруження та непорозуміння яке виникло після початку репресій зі сторони німців, батальйон «Нахтігаль» було виведено з території України до Кракова. Вже у середині липня до Вінниччини прибула середня похідна група ОУН на чолі з Миколою Лемиком та Зиновієм Матлом, трохи згодом, до них приєдналися ще й представники ОУН (м) а саме Буковинський курінь на чолі з Петром Войновський всі вони, одночасно розгорнули свою націоналістичну діяльність у Вінницькій області. Наприкінці липня, внаслідок союзницьких домовленостей між Райхом та Румунією було розділено Вінницьку область на дві частини на румунську по залізничній дорозі Могилів - Жмеринка а німцям дісталася вся інша частина Вінницької області. Однак, незважаючи на розділи Вінницької області, було всерівно організовано осередки ОУН обох частей.
У Вінниці було організовано осередок ОУН з числа місцевих патріотично налаштованих молодих людей, організував Микола Климчик, згодом було утворено осередки у Літинському, Калинівському, Козятині та інших районів Вінниччині. Одразу після утворення осередків ОУН розпочалася активна пропаганда українського націоналізму у Вінниці на базі місцевого драмтеатру ім. Садовського було організовано редакцію газети «Вінницькі вісті» у якій . Окрім цього, у місті було створено товариство «Просвіта», «Жіноча служба України», «Союз українського націоналістичного студентства», «Січ» і «Дружина українських націоналістів» до Вінницької ОУН як згадував вінницький обласний провідник Євген Алетіяно що до ОУН приймали людей які були колишніми членами воїнами УНР, УГА, «Вільного Козацтва», розкуркулені, репресовані, члени полку та клубу ім. Павла Полуботка що залишилися у Вінниці та області. Утворювалися і інші пропагандиські газети на території області, такі як «Калинівські вісті», «Тижневик Барської округи», «Гайсинські вісті», «Козятинська газета», «Літинські вісті» в яких пропагувалась історія України, заклики до утворення незалежної України, націоналістичні заклики та новини з фронту.
---
Євген Алетіяно
---
Структура націоналістичного підпілля була така сама як і у інших і нічим не відрізнялося. З кожним місяцем перебування ОУН на Вінниччині число націоналістів зростало внаслідок чого, німці розпочали репресії проти членів ОУН на початку 1942 року але це торкнулося бандерівського крила і вони перейшли до глибокого підпілля, що стосується мельниківського крила то мельниківці намагалися налагодити діалог з німецькими структурами, і вони його налагодили це дало змогу увійти ОУН (м) до цивільних структур Вінниці, Літині, Хмільнику, Гайсині, Немирові та інших міст Вінницької області. Після виступу німців Провід ОУН (б) розглядав варіант виступу проти німців, був розроблений план голови обласного Проводу ОУН Євгена Алетіяно та двох колишніх військовослужбовців РСЧА Федора Біліченка та Григорія Чорного, однак план не вдалося реалізувати його.
З моменту утворення у жовтні 1942 року УПА на території Вінницької області теж почалося формування УПА спочатку з'явились боївки оунівців на території Липовецького, Турбівського, Гайсинського, Немирівського, Калинівського, Хмільницького районів.
У другій половині 1942 року погіршилося вже вдруге для оунівців становище внаслідок того, що саме в області було розміщено польову ставку Гітлера «Вервольф» , німецькі спецслужби прагнули зачистити область від націоналістів та повстанців, навіть німецьке командування сформувало з полонених червоноармійців загін «Вільних козаків» щоб вони боролися з націоналістичними повстанцями, він був оснащений німецьким обмундирування однак, він дезертував у ліси, та приєднався до УПА. Весною 1943 року розпочалися другі масові арешти оунівського підпілля на цей раз не оминуло і представників мельниківського спрямування було заарештовано понад 300 осіб частину з них було розстріляно, частину відправлено у концтабори.
---
Бункер Гітлера «Вервольф»
---
В травні 1943 року з Волині прибув підрозділ УПА на чолі з Омеляном Грабовцем він за завданням Центрального проводу ОУН (б) він мав завершити створення на Правобережжі групи УПА–«Південь», формування якої розпочалось пізньої осені 1942 р.
Перебуваючи на Літинщині йому вдалося налагодити зв’язок із місцевим націоналістичним підпіллям та боївками. Переважно із молоді Літина, а також Микулинець, Боркова, Новоселиці, Дашківець, Вонячина та інших сіл району було зорганізовано перший повноцінний загін УПА. Зусиллями проводів ОУН (б) створювалися загони і в інших районах Вінницької області. В липні 43 - го Омеляна Грабовецького командиром УПА - «Південь» і невдовзі приступив до утворення штабу УПА. Місцем проведення зустрічей із підпільниками та повстанцями стало помешкання особистої зв’язкової Омеляна Грабця Марії Заїки («Веселки») в с. Брусленів Літинського району. У 1944 році УПА - «Південь» було утворено і тоді вони приступили до боїв проти німецьких та трохи згодом і проти радянських окупантів. Після того, як радянська влада знову повернулася до Вінницької області, то почалися вже репресії зі сторони радянської влади і діяльність УПА було припинено на певний час, діяльність УПА відновилось у 1948 році коли Провід ОУН призначив Василя Бея крайовим провідником ОУН «Поділля» який проіснував до 1951 року, а у наступному році відбулися масові арешти всіх членів ОУН, людей які співчували їм внаслідок чого було остаточно ліквідовано діяльність ОУН.
Висновок
У період німецько-радянської війни територія Вінниччини стала активною зоною діяльності українського націоналістичного руху. Спочатку тут діяли батальйон «Нахтігаль» та похідні групи ОУН (б) і ОУН (м), які розгорнули широку пропагандистську та організаційну роботу. Незважаючи на репресії з боку німців, а згодом і радянської влади, на території області почали формуватися боївки, а пізніше й осередки УПА, що з 1943 року оформилися в групу УПА – «Південь». Вінниччина стала важливим осередком боротьби за українську незалежність, де націоналістичне підпілля вело боротьбу спочатку проти нацистських, а згодом і радянських окупантів. Остаточна ліквідація структури ОУН на Поділлі відбулася внаслідок масових репресій 1950–1952 років.
Список використаних джерел і літератури
Алетіяно - Попівський. Є. З ідеєю в серці – зі зброєю в руках / Лондон, 1980 р. вид. Українська видавнича спілка у В. Британії
Бофони : грошові документи ОУН і УПА / Авт.- упоряд. О. О. Клименко; За ред. В. М. Даниленка - К. : Університет банківської справи Національного банку України.
Волинь, Полісся, Поділля : УПА та запілля 1944 - 1946. Документи і матеріали // ред. кол. П. Сохань, П. Потічний, С. Богунов, Г. Боряк, Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пиріг, Л. Футала, Ю. Шаповал, Київ - Торонто, 2006 р. вид. Літопис УПА
Гальчак. С. Військові дії на теренах Волині та Поділля на початковому етапі війни // Вінниччина минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. До 80-річчя початку німецько-радянської війни. Матеріали ХХХІІ Вінницької Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції з міжнародною участю. 11 червня 2021 р. / ред. кол. : Ю. А. Зінько (відп. редактор), С. М. Василюк, С. А. Лапшин, В. О. Гребеньова (відп. секр.) та ін. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2021. 316 с.
Коломієць. І. ОУН-УПА на Вінниччині в роки боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу / Літин, 2010 р. вид. КП «Літинська района друкарня»
Коломієць. І. Діяльність ОУН–УПА на Вінниччині під час німецько-радянської війни та у перші повоєнні роки // Діяльність Організації Українських Націоналістів на Сході України. Збірник статей №2/Упоряд. Труш В., Хобот П., Щур Ю. – Дніпро, Східноукраїнський дослідницький центр «Спадщина», 2019.
Кавка. В. В., Манжак. Н. О. Діяльність ОУН - УПА на Поділлі в роки Другої світової війни // конференція ВНТУ
Малюга. В. М. Антинімецька інформаційно - пропагандистська діяльність ОУН і УПА серед населення окупованої України : дис...к. і-их наук : 20.02.22 / Київ, 2006 рік с. 215
Соловей. В. Вінницький надрайонний провід ОУН (б) : структура, пропагандивні заходи (1949-1951) // Україна : культурна спадщина, національна свідомість, державність. 29/2017
Соловей. В. О. Діяльність підпілля ОУН на Центрально-Східному Поділлі (1941-1953): дис. на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.
ЦДАГО. Ф. 62. – Оп. 1. – Спр. 253. – Арк. 51.
ЦДАГО. Ф. 1. – Оп. 2. – Спр. 75. – Арк. 1-8, 18.
Шанковський. Л. Похідні групи ОУН. Причинки до історії похідних груп ОУН на центральних та східних земель України в 1941 - 1943 рр.) / Мюнхен, 1958 р. вид. Український самостійник
Комментарии
Отправить комментарий