Зелений Клин – українська земля у Тихому океані

Територія сучасного Зеленого Клину ще з давніх часів населяли маньчжурські, корейські та тунгуські племена де вони боролися за встановлення своєї влади так це призвело до заміщення культури та просуванню китайської культури углиб Маньчжурії. У Середньовіччі ці народився об'єднались в Китайську державу і у 17 ст. іноземці а трохи згодом і сам китайський імператор дає розрізненим племенам офіційно назву маньчжур. 

—

Карта Маньчжурії

—

Наприкінці 16 століття московське князівство почало свій рух на територію Уралу та підкорювало одні за іншими народами. Після того як ці народи були завоювані московські козаки почали колонізацію цих земель не зустрічаючи спротиву з боку народів. Першим українцем який з'явився на підкореному Далекому Сході не з власної волі став гетьман "Сіверської України" Дем'ян Многрішний котрого москалі заслали на територію Забайкальського краю. Подальша експансія росіян на територію Далекого Сходу на територію Приамур'я виглядав так, що то був диким краєм де живуть, маньчжурські, тунгуські та малоазійські племена насправді, цей регіон був малозаселеним. Внаслідок послаблення Китаю цим скористалася і росія так, у 1858 році у місті Айгунь було підписано Айгунський мирний договір за яким було встановлено кордон по лівій стороні річці Амур через декілька років було підписано 2 листопада 1860 року Пекінський договір за яким було закріплено право росії на ліву сторону річки Амур та було приєднано до складу росії іншу частину приамур'я та встановила офіційну частину кордону після приєднання Зовнішньої Маньчжурії китайцям та маньчжурам що проживають на Приамурьї зберігають їм землі та екстериторіальність так як жителі Маньчжурії перебували під опікою Цінського уряду. 

Так розпочинається нова сторінка в історії Приамурського краю. Перше  поселення на Далекому Сході виникло ще у 1855 році коли Амурський край поступово приєднувався до складу росії тоді і виникли перші поселення однак то були проби, адже Цінський уряд контролював поки що Амурськ до того ж, уряд Цін намагався ліквідувати поселення що виникли на території Амурщини однак, вже після підписання Айгунського договору почалася активна колонізація Амурського краю, переселення відбувалося за державний кошт, виділялося понад 150 тис. карбованців на облаштування господарства та виділяли 100 десятин землі на родину, до того ж, приєдналися до колонізації і сибірські козаки і в період 1858 - 1859 рр. було засновано 28 поселень. 

—

Підписання Айгунського договору 1858 р. худ. В. Романов. 1946 р. 

—

Після підписання вже Пекінського договору прибули до Далекого Сходу козаки зі своїми сім'ями які несли державну варту на новоспеченому кордоні також до них були заслані штрафні солдати. Вслід за ними з'являються молокани*, старовіри які тікали від поліції та духовенства сподіваючись що їх там не знайдуть. Після цього офіційно уряд росії видав указ що переселення на нові території відбувається за рахунок поселенців, однак, ті люди які вирішили переселитися на ці території дістають привілеї у вигляді того що вони позбуваються податків на землю, несення військової служби на 20 років. 

Однак, справжній масовий колонізаторський рух з України розпочався через 20 років через те, що було налагоджено пароплавний шлях з Одеси до Владивостоку. Першими поселенцями які прибули до Далекого Сходу були вихідцями з Полтавщини вони заснували перші села такі як Троїцьке, Середнєбільське та Новотроїцьке. Через 4 роки прибули поселенці з Чернігівської губернії де вони засновують ряд поселень а саме Іванівка, Жарикове, Григорівка, Павлівка, Борисівка, Воздвиженка, Миколаївка, Майхинське, Попова Гора. У 1897 році відбулося завершення будівництва Транссибірської залізниці та Китайської – Східної Залізної Дороги внаслідок чого морські шлях був зачинений з причин того що він вже став непотрібним до того ж Транссибірська залізниця тільки дуже суттєво збільшила поток українців. У всеросійському переписі населення 1897 році українців вже на той момент мешкало понад 56 тис. найбільша кількість українців була в Амурській області (18, 3%) однак через те що перепис проводився на основні рідної мові, то ймовірно всього українців було б більше. У 1899 році було засновано у Владивостоці було засновано Східний інститут цей інститут готував майбутніх спеціалістів з адміністративної та торгівельної діяльності в Китаї та Кореї, також цей інститут мав велику бібліотеку книг зі східними знаннями а у 1907 році було засновано при цьому інституті «Студентське Товариство Українців», яка вела агітацію всього українського, давало вистави а також видавало книжки та журнали однак її було заборонено російською владою. 

—

Східний інститут у Владивостоці

—

З періоду 1901 - 1910 рр. українців на Далекий Схід прибуло 157,2 тис. українців основна частина яких з Київської, Чернігівської та Полтавської області більшість з яких оселилося на території Приморської області. Що в свою чергу це сформувало багато українських поселень з питомо українськими назвами в основному поселень з яких прибули мігранти, Імань (Умань), Київ, Хрещатик, Хмельницький, Чернігівське, Спаське та інші. Після закінчення російсько-японської війни до Владивостока починає проникати українські книги, журнали та газети розпочинається активізація українського життя. У 1907 році була заснована газета у Микольську - Уссурійському під назвою «Молода Україна», починають з 1909 року святкувати роковини народження та смерті Шевченка, також була спроба організувати «Просвіту» у Микільську – Уссурійському однак було відмовлено у затверджені однак вона існувала нелегально. 

З початку Першої світової війни регіон Зелений Клин знаходився в дуже глибокому тилу і наслідки війни навіть не відчув, натомість у цьому регіоні пропагувалась українська культура серед союзника росії на Далекому Сході (та нещодавньому ворогові) Японії. Так у 1916 році в Японію з Владивостока прибула театральна трупа з 45 чоловік на чолі Констянтина Кармелюка - Каменського яка провела з травня - липень 1916 року де вони показували виставу «Запорожець за Дунаєм», танцювали народний танець «Гопак» та виконували оперу «Воскресіння» за мотивами роману Лева Толстого окрім того, вони виступали та ходили разом з гостями в українських вишиванках таким чином демонструючи українську саме культуру в Японії. 

—

Українські актори в Японії. Липень, 1916 рік

—

Проте, під впливом загальнореволюційних подій та процесів національного відродження в Україні, на території Зеленого Клину розпочинається справжній український національний рух, виникають в першу чергу «Українські громади» у всіх великих містах. Почалося формування товариств «Просвіта» першою була засновано товариство у Благовіщенську подалі товариства були засновані у інших містах але трохи згодом. 

У червні 1917 р. 1-ий Український Далекосхідний З'їзд у Микольську - Усурійському. На цьому З'їзді з'явилися представники понад 20 громадських і військових організацій. З'їзд ухвалив домагатися української національно - територіальної автономії та утворення при російському урядові міністерства українських справ. Крім того, було ухвалено низку резолюцій в культурно - освітніх, організаційних і військових справ. Гостро виступив З'їзд проти владивостоцького краєвого уряду задля перешкод з його боку в українізації війська та вислав телеграму з протестами до київської Центральної Ради, російського Тимчасового Уряду та місцевої краєвої влади. 

Після того як у Петрограді відбувся переворот були розпочаті заходи щодо формування українських військових частин і почав їх формувати Дмитро Хорват. Це було зроблено заради того щоб завдати превентивного удару проти більшовиків. 17 грудня 1917 року українська «Манджурська Окружна Рада» почала видавати свій офіційний «Вістник» та заснувала українські школи в краю. 

—

Дмитро Хорват

—

Вже 7 січня 1918 року відбувся ІІ-й Український Далекосхідний З'їзд на якому вже приймало участь сеселяни, багато селян висловилися за переселення до України. Для зв'язку з Україною й захисту інтересів місцевих селян, що бажали повернути туди, ухвалив З'їзд послати своїх делегатів до Київа, делегати до Києва прибули вже у травні де вони обговорили з представником МЗС України Дмитром Дорошенком вимоги «Маньчжурської окружної ради» щоб вони передали до російського уряду серед них були : 1) Визнати Далекий Схід частиною України; 2) Дозволити формувати власні військові частини; 3) Утворити при міністерстві закордонних справ в Києві спеціальний відділ для справ Зеленого Клину. 

На все що спромігся український уряд так це призначити Петра Твардовського українського консула у Харбіні також, український уряд отримав дозвіл від червоного уряду на те щоб Окружні ради на території Росії виконували функції консульств. Однак незважаючи на гарну картинку, не оминула і Далекий Схід і радянська влада так було організовано на території Далекого Сходу одразу після перевороту більшовиків встановили  радянську владу однак з спільними діями генерала Хорвата та військами Сибірської Республіки на чолі з Петром Дербером обидва з них претендували на владу на Далекому Сході трохи згодом було досягнуто домовленості що на території Сибірської Республіки дозволено формувати українські військові частини, так почалося формування «Українського куреня ім. Петра Сагайдачного» однак він формувався в доволі повільному темпі так як тут знову можливо б зробило поширення "українського сепаратизму"  однак у Чехословацькому легіоні* формувалися українські частини при цьому регіоні. Також відбулася і інтервенція Антанти до Далекого Сходу де Владивосток було зайнято японцями, американцями, французами та ряд інших країн які підтримували дії білих. У жовтні відбулося захоплення влади російським есером Алексєєвським який почав репресії до українців арешти уряду Далекого Сходу. 

—

Парад військ Антанти у Владивостоці, 1920-ті роки 

—

Однак проходили з'їзди Українського Далекого Сходу на яких вирішувалися питання. Однак, більшовики перемогли у 1922 році встановивши свою владу та перед цим утворивши Далекосхідну Республіку яка була буферною державою між Японією та СРСР. У листопаді 1922 році радянський далекосхідний уряд прийняв резолюцію про приєднання до складу РСФСР таким то чином війська Антанти які перебували на Далекому Сході були евакуйовані. У наступному році відбувається суд над українським національним урядом Далекого Сходу у місті Читі це був один з небагатьох публічних процесів де українців звинуватили у спробі розвалу СРСР та засудили їх до страти, однак деяким вдалося уникнути покарання та вони сховалися в Маньчжурії. 

Після встановлення радянської влади на Далекому Сході так як і в Україні і суміжних до України областях розпочався процес українізації він завершився у 1935 році. Після встановлення радянської влади на початку міграція до Клину припинилася однак, внаслідок колективізації 20-х та Голодомору та репресій 30-х прибували українці до Далекого Сходу. До Далекого Сходу заселяли людей яких влада визнала як "кулаків"* та "не благодійних громадян" які також працювали на роботах так, у 1932 році був засланий за звинуваченням в "антирадянській" діяльності відомий український письменник Іван Багряний який згодом втік з заслання, відомостей не так багато. Не оминули чистки і Далекий Схід, вперше чергове через діяльність білого руху який діяв під боком. Також відбулася масова депортація китайців напередодні Другої світової війни у 1938 року було вислано 1665 громадян Китаю які проживали незаконно з Далекого Сходу до Китаю в тому числі і "змішаних" сімей. Перед війною до Харбіну прибули члени ОУН у яких стояла задача утворити сітку ОУН та розповсюдити її на територію Сибіру та Зеленого Клину у співпраці з японцями але то окрема тема 

За часів Другої світової війни регіон був типовим до 1945 року до поки СРСР не вступив у війну проти Японії тим самим окупувавши частину Сахаліну але зачистивши від Квантунської армії та передав у руки китайським більшовикам які продовжили війну про Гоміньдану на чолі з Чаном Кай-Ші. Після Другої світової війни регіон став одним з центрів для депортації "не благодійних елементів" серед яких були "власовці" ("РОА"), ОУН та УПА (в тому числі їхні родини та ті хто їм допомогали) вони були більшістю станом на 1949 рік їх нараховувало понад 112 тис. чоловік переважна їхня частина була жінками які були зв'язковими або допомогали ОУН-УПА, також, були і вихідці з Кримського півострова, Кавказу, Калмикії, Прибалтії та інших. 

Після розпаду СРСР та проголошення незалежності України частина з людей які проживали у Далекому Сході вони переїхали до України, також почалися формуватися різні українські культурно - просвітницькі організації по всьому Далекому Сході як регіональні так і загальноукраїнські, які в основному загинулися до кінця 90-х ймовірно всього через дії влади яка противилась такому потужному українському відродження на Сході, однак деякі залишилися та продовжили діяльність до 2022 року. 

Висновок

Зелений Клин — це символ української діаспори, яка, попри відстань у тисячі кілометрів, зберігала свою мову, культуру й традиції. Його історія є частиною ширшого процесу української міграції та національного самовизначення.

Хоча сьогодні українська присутність у цьому регіоні значно зменшилася, пам’ять про Зеленоклинську Україну продовжує жити в дослідженнях, спогадах нащадків та українській історіографії. Це ще один доказ того, що українці завжди прагнули вільно творити своє життя, де б вони не були.

Пояснення 

*Молокани – одна з найбільших сект в російській імперій сформувалися наприкінці 1760-х років шляхом відходу парафіян РПЦ та переходу з духоборів. У виникненні молоканського руху був протест проти підтримання Православною Церквою соціальних засад кріпацтва.

*Чехословацький корпус - національне добровольче військове з'єднання, сформоване в Російській республіці у складі російської армії восени 1917 року з полонених чехів і словаків — колишніх військовослужбовців австро-угорської армії, які висловили бажання брати участь у війні проти Німецької та Австро-Угорської імперій.

*"Кулаки" - зневажлива назва заможного селянина. В Радянському Союзі конкретне значення істотно залежало від поточної політичної кон'юнктури та могло означати як заможного селянина, так і противника колективізації взагалі, незалежно від майнового стану.

Список використаних джерел та літератури 

Андрусяк. М. Державні змагання Українців на Далекому Сході в 1917—1920 рр. // Літопис Червоної Калини.

Беркут. П. Зелений Клин. Нова Україна / Львів, 1936 р. вид. Дешева книжка 

Глуздовський. В. На "Новій Україні" (Зелений Клин) / Київ, 1928 р. вид. Книгоспілка 

Гавриленко. А. Великий Слобожанин – Іван Багряний (Лозов'ягін) // Культурна спадщина Слобожанщини. Культура і мистецтво : Збірка науково-популярних статей. / Харків, 2005 рік вид. Курсор 

Ефименко. Г. Сибирская Украина: несостоявшийся альянс:

 Дальневосточные "самостийники" и колчаковская контрразведка.// Родина : Российский исторический

  иллюстрированный журнал . – 07/2006 . – N7 .

Йошіхіко. О. Історія Японсько – Українських відносин 1915 - 1937 рр. / Львів, 2021 р. вид. Львівської політехніки

Кабузан. В. М. Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVII века - 1989 год. / Москва, 2006 г. изд. Наука 

Лучків. В. Зелений Клин – Нова Україна. Економічна розвідка / Львів, 1924 р. вид. Наукове Товариство імені Тараса Шевченка 

Новицький. М. Зелений Клин (Приморщина) / Харків, 1928 р. вид. Державне видавництво України 

Мірчук. П. Нарис історії ОУН. Том 1 / Мюнхен – Лондон — Нью-Йорк, 1968 р. вид. Українське видавництво 

Попок. А. Громадсько-політичне та релігійне життя українців на Далекому Сході в XX ст.// Український історичний журнал. – К. – 1998. - № 6.

Попок. А. А. ДАЛЕКОСХІДНІ ПОСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004.

Позднеев Д. М. Маньчжурия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

Позняк Т. З. Российская иммиграционная политика в отношении выходцев из Китая на Дальнем Востоке во второй половине XIX — начале XX веков // Известия Восточного института. — 2013. — № 2 (22). — С. 9

Світ. І. Зелена Україна. Короткий історичний нарис українського політичного і громадського життя. / Нью-Йорк – Шангай вид. Науково-дослідний інститут Зеленої України 

Світ. І. Українсько-японські взаємини 1903-1945 рр. Історичний огляд і спостереження / Нью-Йорк, 1972 р. вид. Українське історичне товариство

Світ. І. Суд над українцями в Чіті (1923 - 1924 рр.) / Лондон, 1964 р. вид. Українська видавнича спілка в Лондоні

Хромов. С. С. Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / Москва, 1983 г. изд. Советская Энциклопедия

Фрадинський. О. А. Айгунський договір 1858 року // Митна енциклопедія: У двох томах. Т.1/: Редкол.: … І.Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. – Хмельницький : ПП Мельник А.А., 2013.

Чорномаз. В. Зелений Клин. Енциклопедичний довідник. / Владивосток, 2011 р. вид. Далекосхідного федерального університету 

Чернолуцкая. Е. Н. Принудительные миграции на советском Дальнем Востоке в 1920 - 1950-е гг. / Владивосток, 2011 г. изд. Дальненаука. 

Norman J. The Manchus and Their Language // Journal of the American Oriental Society , Vol. 123, No. 3 (Jul. — Sep., 2003), p. 483

Williams F. W. The Manchu Conquest of China // The Journal of Race Development , Vol. 4, No. 2 (Oct., 1913), p. 156.