З початком німецько-радянської війни на східноукраїнські землі вирушили похідні групи ОУН (б) та ОУН (м) з метою поширення ідеї боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу та її побудову. Для досягнення цієї мети на південь України обома організаціями були спрямовані похідні групи, яким вдалося дістатись Кіровоградщини та розгорнути свою активну діяльність.
В серпні 1941 року після тяжких боїв з німцями, німецькі війська захопили тодішній Кіровоград. Водночас з захопленням, Кіровограду до міста вступила група ОУН (б) на чолі з Миколою Сидором - Чарторийським, група якого просувалася до Криму, однак на шляху до Криму вони почали організацію націоналістичного підпільного життя на Кропивниччині. Так, було засновано осередки у Кропивницькому, Новоархангельську, Покотилові, Кальниболоті, Мацьківці, Тишківці й інших населених пунктах області. Одразу після організації підпільного життя ОУН була розгорнута активна підпільна діяльність. У вересні було проголошено «Акт відновлення Української Держави» причому відкрито та було утворено органи місцевого самоуправління які діяли до 1942 року, було розгорнуто антирадянську пропаганду а згодом і антинімецьку пропаганду та навіть залучили певну кількість місцевих жителів. У вересні до тодішнього Дніпропетровська прибула похідна група ОУН яка організувала Південно-східній провід ОУН на чолі з Зиновієм Матлою. Кіровоградська область входила до Південно-східного проводу ОУН.
В обласному центрі Кропивницькому (тодішній Кіровоград) ОУН очолив Мозговий (на превеликий жаль ім'я невідоме). У місті Бобринець організацію очолив Артем Ткаченко. Аналогічна організація існувала в с. Аджамка того ж району, у керівництві якої знаходився Ракитський. Такі ж організації ОУН були закладені в місто Новоукраїнка і місті Виска.
Після того, як було утворено у містах та селах, почалося утворення районних проводів ОУН, першим районом проводом який був утворений став провід у місті Новоукраїнка до якого увійшли і місцеві жителі. Згодом було утворено і в ряді інших районів області районі проводи. Активно до організації вступала молодь, вступали школярі, однак на превеликий жаль, небагато людей підтримували ідею ОУН.
У жовтні 1941 року до Кіровоградської області прибули і члени проводу мельниківського проводу ОУН, найбільше всього члени ОУН (м) засіли у місті Олександрії де у них була сильна мережа ОУН, однак їхній вплив не обмежився, вони також були сильними у Новій Празі. Було утворено обласний провід бандерівського крила, очолив Осип Безпалько який прибув з Галичини. Розпочалася видача на території Кіровоградської області нелегальної газети «За Соборну Україну» спочатку вона видавалася у Новій Українці, а згодом перенесена до Кропивницького. Велика кількість націоналістичної газет було випущено на території Кропивниччини.
Німецькі репресії торкнулися членів націоналістичного підпілля у січні 1942 року вони почали арешти та відправляти до в'язниць, а також деяких членів знищували насильно їх розшукувало гестапо у період 1942-43 роках, кого встигли розшукати саджали у в'язниці або розстрілювали. Ті хто опинилися у в'язниці було проявлено ініціативу щодо видачі кожного дня обіду та вечері від міської управи першого ресторану Кропивницького членам ОУН. Як там не було, репресії проти ОУН були жорстокими, так наприклад, було розстріляно у січні 1943 року понад 120 осіб, серед яких було 85 членами ОУН
Окрім німецьких репресій, оунівці підвергались репресіями зі сторони радянських партизан які дошкуляли націоналістичному підпіллю. Після того, як область опинилася під радянською владою діяльність ОУН продовжилася до 50-го року.
Висновок
Попри обмеженість ресурсів та відсутність широкої підтримки серед місцевого населення, ОУН спробувала поширити свою ідеологію та структури на території Кіровоградської області. Її діяльність тут мала переважно розвідувальний, інформаційно-пропагандистський і зв’язковий характер. Жорсткий контроль з боку радянських і німецьких спецслужб, а також брак належної організаційної бази унеможливили повноцінне розгортання підпільної боротьби. Тим не менш, сам факт існування осередків ОУН у регіоні свідчить про прагнення організації до всеукраїнського охоплення й демонструє її наполегливість у боротьбі за незалежність. Дослідження таких маловідомих сторінок українського національного руху дозволяє глибше осмислити складність і неоднозначність визвольної боротьби ХХ століття.
ГДА. СБУ, ф. 13, спр.372, т. 54, арк 95,98 - 100
ДАКірО. P-2489, оп. 1, спр. 6, арк. 29
Коретчук. Я. Діяльність та боротьба ОУН на Кіровоградщині в 1941 - 1953 рр. // Діяльність Організації Українських Націоналістів на Сході України. Збірник статей №2/Упоряд. Труш В., Хобот П., Щур Ю. – Дніпро, Східноукраїнський дослідницький центр «Спадщина», 2019.
Кизименко. П. Пам’ять степів. Історичні нариси з минулого Кіровоградщини. – Кіровоград, 2003.
Малюга. В. М. Антинімецька інформаційно - пропагандистська діяльність ОУН і УПА серед населення окупованої України : дис...к. і-их наук : 20.02.22 / Київ, 2006 рік с. 215
Хмара. С. Осип Безпалько - організатор і керівник націоналістичного руху опору на території Кіровоградської області // ОУН і УПА на Центральноукраїнських земля/Упоряд. Хмара. С., Шевченко. Б. Кропивницький, 2022 р. вид. Поліграф-сервіс
Сидір - Чарторийський. М. Від Сяну по Крим (спомини учасника ІІІ похідної групи - південь) / Нью-Йорк, 1951 рр. вид. Говерля
Шанковський. Л. Похідні групи ОУН (Причинки до історії похідних груп ОУН на центральних і східних земелях України в 1941-1943 рр.) /Мюнхен, 1958 р., вид. Український самостійник
Щур Ю. Нарис історії діяльності Організації Українських Націоналістів на Східноукраїнських землях. / Запоріжжя, 2006 р. вид. Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького, Молодіжна регіональна коаліція "Запорізька правиця", Запорізька обласна організація "Молодіжний націоналістичний конгрес".
Щур. Ю. ОУН на Кіровоградщині: замальовки з історії // інтернет-ресурс «Націоналістичний портал» [режим доступу] : https://ukrnationalism.com/history/2074-oun-na-kirovohradshchyni-zamalovky-z-istorii.html
Комментарии
Отправить комментарий