Історія України та світу

Ідея створення інституту виникла на початку 20-х роках минулого століття коли в Берліні закріпився гетьманський рух на чолі з Павлом Скоропадським тоді виникла думка у багатьох гетьманців щодо утворення інституції яка надала наукове значення діяльності гетьманського руху, розповсюджувала гетьманських рух та  виховала кадри для подальшого розвитку гетьманського руху а також, залучення вчених з усієї еміграції. Вони прагнули створити науковий інститут який поглиблював студії з української проблематики. На той час у Празі вже виник подібний інститут а саме Український Вільний Університет щось подібне хотіли і створити у Берліні.  --- Учасники установчого з'їзду Українського союзу хліборобів-державників, Рейхенау, 4—8 червня 1922 року.  --- Планувалося, щоб цей інститут запрацював вже у 1924 році і підготовкою до відкриття займався В'ячеслав Липинський, однак, німецькі кола які прагнули б фінансувати цей новоспечений інститут хотіли його бачити в ньому...

З початком німецько-радянської війни на східноукраїнські землі вирушили похідні групи ОУН (б) та ОУН (м) з метою поширення ідеї боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу та її побудову. Для досягнення цієї мети на південь України обома організаціями були спрямовані похідні групи, яким вдалося дістатись Кіровоградщини та розгорнути свою активну діяльність. В серпні 1941 року після тяжких боїв з німцями, німецькі війська захопили тодішній Кіровоград. Водночас з захопленням, Кіровограду до міста вступила група ОУН (б) на чолі з Миколою Сидором - Чарторийським, група якого просувалася до Криму, однак на шляху до Криму вони почали організацію націоналістичного підпільного життя на Кропивниччині. Так, було засновано осередки у Кропивницькому, Новоархангельську, Покотилові, Кальниболоті, Мацьківці, Тишківці й інших населених пунктах області. Одразу після організації підпільного життя ОУН була розгорнута активна підпільна діяльність. У вересні було проголошено «Акт відновле...

З початком у Першої світової війни місто Запоріжжя було повітовим містом у складі Катеринославської губернії та мало назву Олександрівськ у цьому місті проживало 69 тисяч осіб. Місто було одним з центром сільськогосподарського машинобудування та торгівлі товарним хлібом на півдні царської росії. Участь Російської імперії у Першій світовій війні справила неоднозначний вплив на стан як міського господарства так і торгово-промислового потенціалу Олександрівська на початку 1917р. Триваюча третій рік війна набувала затяжного характеру і вимагала дедалі більшої кількості людських і матеріальних ресурсів, потреби фронту стали пріоритетними у житті держави. Саме в ці роки економічний потенціал міста помітно зріс завдяки евакуації сюди промислових підприємств з інших регіонів, що знаходилися поблизу театру військових дій. З початку Лютневої революції 1917 р. в Росії стала тим каталізатором, під впливом якого активізувалося українське суспільно-політичне життя, зокрема і у Запорізь...