Дата народження Володимира Великого є різні, існує версія що він народився у 963, 960, 954 році, або в 978 році він був сином Олега Святославовича. Про його дитячі та юнацькі роки невідомі.
У 970 році він був призначений Святославом як Новгородським князем, де від його імені управляв брат його матері Добриня. Однак, трохи побував там, він вже почав керувати Новгородом, так його підопічний вікінг Сігурд Ейріксон збирав данину з естонців. Після смерті Олега Святославовича та ліквідації Древлянського князівства Володимир втік разом з князем Новгородським Добринею на територію Швеції але пробуди недовго, вже у 979 році вони повернулися до Новгорода де вони розпочали підготовку до походу на Київ.
Вже взимку 980 року після невдалих переговорів Добрині з полоцьким князем, котрий мав бути скріплений шлюбом Володимира з Рогнедою, Добриня виступив проти Полоцького князівства. Полоцьк було взято. Сім’я князя Рогволода була знищена, а нещасна Рогнеда стала дружиною Володимира. В такій спосіб було "узаконено" приєднання Полоцького князівства. Після цього, війська Володимира та Добрині рушили на Київ, де тодішній князь Ярополк покинув Київ та рушив до родня* де він зачинився там. По дорозі на переговори з братом його було підступно вбито. Володимир залишився єдиним претендентом на київський престол. Варязька дружина хотіла поступити з Києвом як із завойованим містом, але Київ визнав Володимира і відчинив ворота. Тоді варяги зажадали викупу "по 2 гривни з чоловіка" (для нас, людей з 21 століття це звучить як сміх, але на той момент це великі гроші). Тоді Добриня спочатку спробував зібрати гроші за рахунок податку, а потім, розрахувавшись з старшою дружиною роздачею бенефіцій, найбільш буйні ватаги відіслав у Візантію на службу до імператора Василя II. Останнє означало, що нова київська влада продовжувала орієнтацію попереднього уряду на союз з Візантією. Тим часом, Володимир сів на київський престол та розпочав своє княжіння. Розпочинається наша традиційна рубрика для керівників держав з внутрішньої та зовнішньої політики.
Внутрішня політика
Після приходу до влади Володимира він розпочав консолідацію племених князівств біля Києва тому він розпочав спиратись на антихристиянську партію, яка сприяла їх перемозі, вони пробували зібрати в Києві пантеон головних язичеських племінних богів — Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла, Мокош, Велеса. Звичайно, головне місце зайняв Перун-Один, покровитель династії, боярства і дружини. Йому було встановлено величну статую зі срібною головою та золотими вусами. Звичайно приносилися жертви, зокрема приносили до жертв і християн. У 983 році християнами, які стали жертвами язичників були торговці варяги Іоанн та Федір.
Рівночасно йшла розбудова міст, в першу чергу Києва та Новгорода. У Києві "град Володимира" зайняв площу майже 10 гектарів, тоді як старий "град Аскольда" мав площу бл. 3 га. Це будівництво продовжувалось до самої смерті Володимира досить інтенсивно. Окрім цього, він проваджував нове зведення законів усного звичаєвого права, яке Нестор назвав «Уставом земленым». Князь удосконалив і доповнив попередній кодекс — «Закон руський». У свою чергу, «Устав земленой» було по кладено в підвалини першого писаного зібрання правових норм Русі — «Правди Ярослава», складеної близько 1016 р. Володимир залучав місцеву аристократію також до своєї ради і з нею вирішував питання законодавства, адміністрації та війни.
Але, він провадив доволі важливу реформу, а саме релігійну реформу. Через те, що Володимир прагнув добитися рівноправні дипломатичні відносин з Візантією. Була проблема, Русь залишалася язичницькою що говорилося трохи вище, тоді заради того щоби заслужити повагу від Візантії, він відправив на допомогу імператору Василю II 6-тисячний корпус, котрий в 988 р. у битві під Хрисополем допоміг розбити узурпатора Варда Фоку.
Зволікання імперії у виконанні домовленості змусили Володимира до походу проти Херсонеса — головного опорного пункту Візантії у Криму. Здобуття сильно укріпленого Херсонеса влітку 988 р. при допомозі священика Анастаса (який, можливо брав участь у попередніх переговорах, де йшла мова про прийняття християнства), котрий пустив стрілу із запискою, у якій вказувалося розташування міського водогону, завершилось союзною угодою, шлюбом Володимира з Анною, сестрою імператорів Василя II та Костянтина VIII. Головним же результатом цієї Херсонеської війни було прийняття християнства тоді, після того як Володимир повернувся з Криму він розпочав Хрещення Русі, звичайно по всій території Русі знищувалися всі ідоли язичницьких богів але розпочалося не масове хрещення як би цього хотілося, а починається з Києва (за іншими даними, Васильків). І все ж, після прийняття християнства на території Києва та поступово на території Русі, з'являються собори, храми та з'являються перші священики що правда, з Візантії.
Також, з прийняттям християнства з'являються і атрибути державності, так, за часів Володимира Великого з'явився і тризуб, який став символом держави Володимира Великого, а згодом і української держави з 20-го століття.
Володимир Святославич першим із київських князів почав карбувати власні монети. Златник важив 4,2 грама і за вартістю був рівним візантійській номізмі та арабському динару. Це була високохудожня монета з гербом-тризубом, портретом князя і словесною легендою на аверсі. На зворотному боці (реверсі) зобразили Христа Спасителя. Такими ж були і ранні срібники з легендою «Володимир на столі — а се його срібло». Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб.
----
Зображення Володимира Великого на златнику власного карбування.
----
Зовнішня політика
За часів правління Володимира Великого, Київська Русь постійно знаходилася в походах проти всіх до прийняття християнства. Так він пішов у похід на Червенські (галицькі та волинські) міста, провів окупацію земель ятвягів* та радимичів*. У 985 року Володимир Святославич виступив проти Волзької Булгарії. Війна тривала з перемінним успіхом і незабаром обидві сторони погодились на мир. Умови його влаштовували більше булгар, бо булгари клялися, що «тогда не буди межди нами мира, егда камень начнет по воде плавати, а хмель погрязнути». Мир із Булгарією скріпили черговим шлюбом князя. Вже після прийняття християнства Володимир Великий пішов на похід проти білих хорватів*. Українські історики вважають, що у результаті цього походу було зруйноване велике місто білих хорватів (городище Стільсько що на Львівщині).
Це все основне що можна сказати про політику Володимира Великого можна описувати його діяльність та писати цілі книги але, я надав саме основне що необхідно було, помер Київський князь у 1015 році у Києві.
Висновок
Володимир Великий залишив по собі величезну спадщину, що вплинула на подальший розвиток Русі. Його реформаторська діяльність, прийняття християнства та зміцнення державної влади визначили майбутній шлях країни. Саме тому Володимира називають Великим, а православна церква вшановує його як святого рівноапостольного князя. Його спадщина живе й досі, адже саме він започаткував традиції, які стали основою української культурної та духовної ідентичності.
Пояснення
*Родень (Родня) - укріплений го́род на так званій Княжій Горі, неподалік від гирла Росі на південь від сучасного Канева.
*Ятвяги - група західнобалтійських племен, які проживали у межиріччі Західного Бугу, Нареви і Німана, у так званій Ятвягії (територія сучасної Польщі та Литви). Є село Ятвяги що знаходиться на Львівщині
*Радимичи - східнослов'янський союз племен, який займав землі між річкою Дніпро і річкою Сожжю (басейн нижньої і середньої течії), Лівобережжя на північ від Києва, земля «Родунія» (та «Радосинь», «Рай») і це народ «родимий» (рідний); нині південно-східна Білорусь
*Білі хорвати - слов'янське плем'я, згадане в низці середньовічних джерел, яке жило в VI–X століттях на території Східної Європи, найімовірніше в районі південного заходу Польщі, півночі Чехії, України та частково на сході Німеччини. Хорвати які згодом мігрували до сучасної Хорватії були "червоні хорвати" одне зі східнослов'янських племен, яке проживало у східній Галичині західної території України, називалося «білі хорвати» й мало прадавню батьківщину Білу Хорватію таким чином, хорвати походять з України.
Список використаних джерел та літератури
Аркас. М. Історія України-Руси / Спб, 1908 р. вид. Общественная польва
Войтович. Л. Княжна доба : портрет еліти /Біла Церква, 2006 р. вид. Олександр Пшонківський
Гречило. А, Завітій. Б. Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення / Київ, 2018 р. вид. Родовід
Котляр. М. Володимир Святославович // Історія України в особах IX - XVIII ст. / Київ, 1998 р. вид. Україна
Мітрінга. І. Володимир Великий / Краків, 1942 р. вид. Українське видавництво
Назарко. І. Святий Володимир Великий. Володар і Хреститель Руси - України / Рим, 1954 р. вид. ОО Василіян
Пастернак. О. Пояснення Тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого / Ужгород, 1934 р. вид. Учительська громада
Комментарии
Отправить комментарий