Отже, ми розпочинаємо розбір тематики діяльності ОУН на території Харківської області
Харківський район
24 жовтня 1941 року німецькі війська вступили на територію міста Харків незважаючи на спротив радянських військ місто пало під тиском німецьких військ. Одразу після здобуття міста Харків німці одразу розпочали розбудову своїх органів влади. У липні, після стабілізації ситуації у місті було відправлено похідну групу проводу ОУН котра повинна створювати ОУНівське підпілля було відправлено Середню групу на чолі з Миколою Лемиком. Однак, група направилась вже підійшла коли по Райхскомісаріату Україна почалися репресії через діяльність ОУН в цих регіонах але все ж, їм вдалося хоч вони розділилися, одні направилась в Полтаву та Суми. Однак були і втрати, група що направилась на Харків потрапила до рук гестапо під Миргородом де жовтні загинув Микола Лемик та п'ятеро його побратимів, щоб група дійшла спокійно керівництвом перебрав Іван Матла. [4], [6]
Іван Матла
-
Після входження ОУН до Харкова почалося розбудова українського націоналістичного підпілля. Структурно, Харківщина входила до Північної краю керівником якого був Дмитро Мирон-Орлик, однак після загибелі Орлика владу перебрав Пантелеймон Сак.
Через місяць вже прибули і представники мельниківського спрямування серед її членів були Петро Онуфрів, Петро Сагайдачний (письменник), о. Яків Кравчук мельниківцям вдалося встановити контакт з міським головою Харкова Володимиром Доленком. Мельниківці організували у Харкові поліцію та українську пресу та навіть розповсюдили свій вплив на увесь Харківській район а саме на, Любатині, Валки, Мерефі та Коломак. Цілі які ставили собі представники ОУН (м) були наступними
1. Вишукання в українському суспільстві ідейних українців, які можуть посісти ключові позиції адміністративно - господарського, культурного та громадського життя;
2. Ані в якому разі масово вербувати до ОУН, для кількісного ефекту, випадкових, незнаних людей;
3. Поборювати, виявляти та знешкоджувати підпільну діяльність комуністичної агентури;
4. Дбати про фізичне здоров'я людей, рятуючи їх від голоду;
5. Посилювати національне, духовне та релігійне виховання людності через мережу шкільництва, церкви, театри, товариства «Просвіта», кооперації;
6. Запобігати участі у громадськості у можливих та спровокованих ворожою агентурою сумнівних політичних ексцесах, що дало б окупантові підставу для каральних експедицій та фізичного нарощування населення.
Тобто, проведення ширної націоналістичної діяльності та українізації населення через «Просвіту» та мережу шкіл.
Володимир Доленко
-
Натомість, у бандерівського крила під контролем був під контролем Харків та Пилипівки (передмістя Харкова). Осередком ОУН (б) у Пилипівках очолив староста сільради Микола Поколодний та молодий поет Василь Боровий. Під час лояльного періоду коли німці не розпочали своїх репресій проводилися активно збори ОУН, розповсюджувалися листівки проводу ОУН. [5], [6]
У травні до Дніпра прибула друга похідна група на чолі з Василем Куком де Харків перейшов до керівництва Південного проводу ОУН саме з Дніпра надсилалися пропагандиська література
Репресії зі сторони німців розпочалися ще на початку 1942 року коли німці розкрили Житомирський обласний провід ОУН. Під час обшуку, серед усього іншого, було знайдено також списки членів ОУН як Житомирщини, так і Києва, Харкова та Полтави. Німці не могли проігнорувати такий матеріал і вони почали розробляти операцію по ліквідацію підпілля на всьому сході України. Вже з липня ОУН в Харкові почали діяти нелегально. Вже у серпні репресії докотилися і до Харкова було викрито підпільну типографію бандерівського крила та навіть дійшло до стрілянини, але німці схопили 11 бандерівців.
Члени ОУН (б) переховувалися у квартирах їхніх колег ОУН (м) котрих репресії теж торкнулися, німці деяких з них розстріляли у Дрогобицькому яру (знаходиться на околицях Харкова). А взагалі, потрібно зазначити, що оунівці обох спрямувань співпрацювали незважаючи на їхнє протистояння. [8], [7]
Після повернення радянської влади до Харкова мельниківське крило ОУН припинила одразу своє існування, натомість, бандерівське крило через свою підпільну діяльність ще до кінця 50-х років потім воно перетекло у дисидентський рух. [6]
Що стосується вихідців з міста Харкова та області у лавах УПА, це були колишні червоноармійці що проходили службу на Західній Україні їх було порядку 7 осіб. Особливо цікавою є особистість Андрія Яковича Матвієнка з позивними «Криниця» або «Зір». Він народився 27 грудня 1919 року в селі Минківка Богодухівського району. Колишній лейтенант совєцької армії. Служив у Галичині. Шукав зв’язки з оунівським підпіллям. Арештований нквд. 27 червня 1941 року був засуджений до розстрілу у Львові, однак зумів врятувався втечею під час бомбардування. Вступив в УПА, де навчав стрільців. Зустрічався із Романом Шухевичем. За його життя енкаведисти назначили нагороду. В липні 1949 року в селі Лімна Львівської області, він потрапив в оточення. Відбувся бій. Андрій Матвієнко отримав поранення, спалив документи й застрелився. На місці загибелі в наші дні поставили хрест. [6], [2]
Висновок
Отже, Харківська область на відміну від усіх областей що були оповіданні демонструє що тільки в одному районі та обласному центрі а саме в Харкові були осередки ОУН обох спрямувань та демонструє єдність обох спрямувань, також були і жителі області в УПА котрі прийшли до УПА під час військової служби на Західній Україні. Що стосується викритих мереж ОУН на момент викрито 3 організації ОУН, 87 чоловік було викрито, заарештували 6 чоловік[1]
Список використаних джерел та літератури
[1]ГА РФ. Ф. Р-9478. Оп. 1. Д. 132. Л. 461–464. Копия.
[2]Коретчук. Я. Не тільки галичани. Як харківці боролися за незалежну Україну в лавах УПА // інтернет - ресурс радіо «Накіпіло» режим доступу : https://radio.nakypilo.ua/ne-tilky-galychany-yak-harkivczi-borolysya-za-nezalezhnu-ukrayinu-v-lavah-upa/
[3]Малюга. В. М. Антинімецька інформаційно - пропагандистська діяльність ОУН і УПА серед населення окупованої України : дис...к. і-их наук : 20.02.22 / Київ, 2006 рік с. 215
[4]Скоробогатов. А. Харків у часи німецької окупації / Харків, 2004 рік, вид. Прапор
[5]Скоробогатов. А. В. ОУН у Харкові за часів окупації // Укр. іст. журн. 1999, √6
[6]Труш. В. Особливісті діяльності ОУН (р) на Харківщині // Діяльність Організації Українських Націоналістів на Сході України. Збірник статей №2/Упоряд. Труш В., Хобот П., Щур Ю. – Дніпро, Східноукраїнський дослідницький центр «Спадщина», 2019.
[7]Труш. В. Діяльність ОУН (б) на Харківщині // Діяльність Організації Українських Націоналістів на Сході України. Збірник статей/Упорядник Хобот П. – Дніпропетровськ, Східноукраїнський дослідницький центр «Спадщина», 2010.
[8] BA. R 58/699. ВІ. 33-35, 44-46.
Комментарии
Отправить комментарий